Бебуля, -лі, ж. Толстая синяя бумага, въ которую заворачиваютъ сахаръ. Cм. бібула.
Борона 2, -ни, ж.
1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Ум. борінка, боріночка.
Вицупити, -плю, -пиш, гл. Вытащить. Инколи вицупить риби і на дві цілих мажі.
Вонпити, -плю, -диш, гл. Сомнѣваться. Не вонпив старий Шрам, що син його Петро укладе Тура.
Здерев'Яні́лий, -а, -е. Одеревенѣлый.
Лягови́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = лягати 1. Крутиться, вертиться, під припічком спать ляювиться. Чи договорюсь я тобі, щоб ти покинула прясти та ляговилась швидче спати.
Майсте́рни́й, -а, -е. Мастерской; искусный, способный къ мастерству. Майстерна людина. Я майстерний до сього діла. Там у Рожеві народ усе майстерний.
Ма́тінчин, -на, -не. Матушкинъ.
Тьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. = тьмити.
Хльостати, -таю, -єш, гл. Стегать. Антосьо хльостав різкою на городі.
