Безощадний, -а, -е. Безпощадный. Безо́щадна, вовік ненаситна орда.
Буков(ви,, ж.?) Буковый жолудь.
Годованець, -нця, м.
1) Воспитанникъ, вскормленникъ. Приняв був до себе якогось троту Петра за годованця.
2) Крестьянинъ, который завѣщаетъ кому либо свое имущество, за что наслѣдникъ долженъ до смерти кормить и поить завѣщателя.
3) Животное, откармливаемое на убой. Вже всюди вправилась, тільки ще зосталось бур'яну насікти для годованців.
Запопада́ти 2, -да́ю, -єш, сов. в. запопа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Ловить, поймать, захватывать, захватить, схватить. Де ж це він коняку запопав? Хоче, бач, Марко запопасти його і дати йому доброго прочухана. Як би запопасти її так, щоб вона вже не вирвалась з його лапок. 2) Попадать, попасть. Пішли, куди хто запопав.
Мизе́рство, -ва, с. 1) Бѣдность, убожество. 2) Имущество бѣдняка. Єсть у мене деяке хазяйство — мизерство: овечки, свині. 3) Ничтожество. 4) Бѣдный народъ.
Нахабність, -ности, ж. Нахальство, наглость.
Нетіпанка, -ки, ж. Неопрятная, неряха. В мене жуінка нетіпанка і хуісту не має.
Поґездґатися, -ґаюся, -єшся, гл.
1) Пометаться изъ стороны въ сторону.
2) Покапризничать.
Порозвеселяти, -ля́ю, -єш, гл. Развеселить (многихъ).
Чиндокора, -ри, ж. см. цінгакора. А на йому шуба люба, а на шубі чиндокора, на чиндокорі поясочок.
