Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сундачитися

Сундачитися, -чуся, -чишся, гл. Плестись, тянуться. Школяри вже сундачуться. Сквир. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУНДАЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУНДАЧИТИСЯ"
Гуцуля́к, -ка́, м. 1) = Гуцулок. Желех. 2) Очень короткій гуцульскій тулупчикъ. Желех.
Іменування, -ня, с. Именованіе, называніе. Г. Барв. 426.
Надозоли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Донять. Надозолила мені катова дзундзуриха. МВ. (КС. 1902. X. 147). Дуже вже ви нам надозолили. Стор.
Нароска́зуватися, -зуюся, -єшся, гл. Вдоволь разсказать. І не наросказується опісля, які дива там бачив. Св. Л. 268.
Одіння, -ня, с. Одѣяніе. Воду сь мі перепила, одіння съ мі походила. Гол. Ум. одіннячко.
Парубецький, -а, -е. = парубоцький. Молодецька хода, парубецький стан. Чуб. V. 843.
Роззнак, -ка, м. роззнака, -ки, ж. Знающій человѣкъ. Встрѣчено въ употребленія только съ отрицаніемъ не: Бреше, бреше, а я слухаю та мовчу, наче б то я й не роззнак. Я жінка не роззнака, не знаю, куду обернутись. Cм. нероззнака.
Ручний, -а, -е. 1) Ручной. І їх славних оковами ручними окрутять. Шевч. 611. 2) О писаньѣ: рукописный. Друковане й ручне письмо читать навчились. К. Дз. 153.
Рятуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Спасаться. Здалека зоглядали (татарина) з гір, ховалися й рятувались. МВ. ІІ. 74.
Тріщання, -ня, с. Трескъ. Голоса змішувались з птичим співом, з диким тріщанням трав'яних коників. Левиц. Пов. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУНДАЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.