Балабан, -на, м.
1) Родъ хлѣбнаго печенья. Подай лиш отам з запічка балабани гарячі, тетерю та під'їмо хоч трохи.
2) Родъ растенія.
3) Птица: разновидность сокола. У Gentilis (Falco nobilis).
Відлустуватися, -туюся, -єшся, гл. Откалываться, отдѣляться слоями. Кора од осокора одлустується.
Зубка, -ки, ж. Порода лука съ маленькими продолговатыми луковицами.
Ме́жка, -ки, ж. Ум. отъ межа.
Набрі́хувати, -хую, -єш, сов. в. набреха́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать, налгать на кого нибудь, клеветать, наклеветать. Знов почали сестри набріхувати на меншу. Люде — собаки, — чого не набрешуть. да се набре́хано. Это враки. 2) Говорить, наговорить пустяковъ, врать, наврать. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити.
Обашморитися, -рюся, -ришся, гл. Привыкнуть, освоиться. Деякі запорожці таки згодом обашморились, а деякі знов покрилися в дичу ( = у дикий степ).
Одщ.. Cм. отъ відщебетати до відщіпатися.
Пошморгом нар. Соскользнувъ, сорвавшись. Пішла сокира пошморгом по дереві та мене по руці.
Ранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. Словами ранять як стрілами.
Спіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. спертися, зіпруся, зіпрешся, гл.
1) Опираться, опереться, упираться, упереться. Радюк стояв до півночі, спершись на тин. На пужално.... спіратися.
2) Упирать, упереться, заупрямиться. Хтів пан, щоб теперка йшли до нього, так люде сперлися, що треба кукурузи збірати.
3) Спорить, заспорить. Сперся зо мною так, що ну.
