Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась.
Довгоу́х, -ха, м. = Заєць.
Домі́вни́к, -ка́, м. Домочадецъ. І перед власними домовниками моїми.
Досі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Додергать. 2) Достать, добыть. А що, синку, досіпав де грошенят? — Досіпаєш!... таке тепер і стало!
Єдини́чок, -чка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Переклейнювати, -нюю, -єш, сов. в. переклейни́ти, -ню́, -ниш, гл. Вновь налагать, наложить клеймо, знакъ, мѣтку. Переклейнити треба вівцю.
Попереділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (многое). І землю, і гроші, і всю худобу на троє попереділяли, щоб усім однаково було.
Свинюха, -хи, ж. Раст. Nardus stricta.
Скаженина, -ни, ж. Бѣшенство.
Хабник, -ка, м. Кустарникъ.
