Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сумовитий

Сумовитий, -а, -е. Наводящій грусть, унылый. Живуть вони по ямах та байраках, між скелями в печерах сумовитих. К. Іов. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМОВИТИЙ"
Забірня́к, -ка, м. Взявшій авансомъ плату (деньгами или натурой) за будущую работу. Вас. 208.
Забормота́ти, -чу́, -чеш, гл. Забормотать. Часом усміхнеться, то насупиться, то забормоче. Кв. I. 108.
Курбельоха, -хи, ж. Мятель, вьюга. Желех.
Мру́кати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать. Кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає з свого доброго талану. МВ. ІІ. 134.
Обмовити Cм. обмовляти.
Оглянутися, -нуся, -нешся, гл. = оглядітися. «Соб, тпру до ярма!» — оглянувся та й нема. Ном. № 1914. 2) — на кого. Обратить вниманіе, сжалиться, снизойти. Потім оглянулись і люде на нас і драночок мені назносили. Г. Барв. 355. Огляньсь на плач дочки своєї. Котл. Ен. Оглянулась на мої старощі. Г. Барв. 207.
Осет, -ту, м. = осот. Мені Бог дав очерет і осет. Чуб. І. 72. Лебед. у.
Розмізчити, -чу́, -чи́ш, гл. Размозжить.
Свічадо, -да, с. Зеркало. ЗОЮР. II. 16.
Шляхточка, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУМОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.