Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сумовитий

Сумовитий, -а, -е. Наводящій грусть, унылый. Живуть вони по ямах та байраках, між скелями в печерах сумовитих. К. Іов. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМОВИТИЙ"
Безсуперечно нар. Безспорно.
Бодрок, -ка, м. Имя собаки. Вх. Лем. 393.
Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл. 1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили. Стор. МПр. 67. 2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Воркота, -ти, ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102.
Заїздни́й, -а́, -е́ Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. МВ. (О. 1862. III. 51).
Лиси́ччин, -на, -не. Принадлежащій лисичкѣ. Дак лисиччина дочка й каже... Рудч. Ск. І. 28.
Оленина, -ни, ж. Мясо оленье. Желех.
Скіць! меж. = скік. Троянці наші чуприндирі на землю скіць! як там були. Котл. Ен. IV. 14.
Спухніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться рыхлымъ, разсыпчатымъ. Після попілу земля спухніє. Н. Вол. у.
Сугловок, -вка, м. Уголъ сундука. Сумск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУМОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.