Бухикання, -ня, с. Кашлянье, кашель.
Вихитувати, -тую, -єш, сов. в. вихитати, -таю, -єш, гл. 1) Расшатывать, разшатать, разшатавъ повалить. Вітер дерева вихитує. Славяносербск. у. Корова чухалась, чухалась, поки стовпа вихитала. 2) Только несов. в. Качать. Корови — так попереду і аж головами вихитують.
Заморо́жувати, -жую, -єш, сов. в. заморо́зити, -жу, -зиш, гл. Замораживать, заморозить.
Засльози́ти, -жу́, -зи́ш, гл. 1) Обмочить слезами. Засльозив подушку. 2) Прослезиться.
Зневолювати, -люю, -єш, зневоля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зневолити, -лю, -лиш, гл. Лишать, лишить свободы; принуждать, принудить. Убогого зневоляютъ. Зневоляєш мене до того.
Крот, кроть, нескл. Кратъ, разъ (только въ бранныхъ выраженіяхъ). Сто сот крот його ма. Не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. Прийшли жиди воли брати, а я стала не давати, кроть сот вашу ми.
Мотузя́ний, -а, -е. Веревочный. Мотузяна шлея. Залізна кобила, мотузяний хвіст. (Заг. голка з ниткою).
Падання, -ня, с. Паданіе; паденіе. Падання і вставання.
Тюхтій, -тія, м. Увалень, тяжелый на подъемъ.
Халувати, -лую, -єш, гл. Сомнительное слово, поставленное повидимому вмѣсто марнувати въ слѣдующ. стихахъ пѣсни: Ой б'єш мене, не жайлуєш, літа мої ти халуєш.
