Глибоченний, -а, -е. Черезвычайно глубокій. А провалля таке глибоченне, що й дна не видно.
Доро́гшати, -шаю, -єш, гл. = дорожчати.
Заде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. заде́ржати, -жу, -жиш, гл. 1) Задерживать, задержать. 2) Удерживать, удержать. Не то господарь, що збереть господарство, — то, що готове задержить.
Закабли́, -лі́в, м. мн. Задники сапога. Дам лиха закаблукам, дам лиха закаблам, достанеться й передам.
Запоручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручить.
Збожеві́льніти, -ню, -ниш, гл. = збожеволіти. Чи ти здурів, чи збожевільнів?
Комонник, -ка, м. Всадникъ, кавалеристъ. За ними ще півдесятка комонників. Піхота з пищаллю поміж гарматами, а комонник по крилах. Въ дѣтской игрѣ въ ка́шу такъ называется тотъ изъ играющихъ, который ѣдетъ верхомъ на товарищѣ.
Настромлювати, -млюю, -єш, сов. в. настроми́ти, -млю́, -миш, гл. Натыкать, наткнуть, надѣвать, надѣть. Одинчика убили і настромили на віху його козацькую головку.
Позна, -ни, ж. = шкода 1. Глядіт, щоб кінь позни не наробив.
Чутка, -ки, ж.
1) Слухъ, вѣсть. Хороша чутка далеко чутна, а погана ще дальше. Ані виду не видати, ані чутки не чувати.
2) Шишка ели.
3) = шулка.
