Багниця, -ці, ж. Раст. Salix caprea.
Ґайдува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Играть на волынкѣ.
Дозоля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Допекать, допечь кому нибудь. Хиба я не знаю, як їм (вівцям) оцей дощ дозоля?
Керез пред. 1) Черезъ. Москаль... пошов навпрямець керез став. Утоптав стежечку керез тещин двуір. 2) Изъ-за. Керез тебе, жено, своїх будем страхати.
Одначе нар. = однако. Одначе ми не втечемо і тебе не ввеземо. Та вже, каже чмелик, чи винесу, чи не винесу, одначе вам пропадать.
Осяйний, -а́, -е́ Сіяющій, блестящій. Стала одежа його осяйна. Куди сей дука осяйний прямує. Мрії далекі, осяйні мені веселкою замріють.
Падкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) = падкати. Падкує коло хазяйства.
2) Жаловаться, горевать. Приходить циган, як возьме падкувати: що ж пан мені скаже? що ти мені наробив?
Позасилати, -ла́ю, -єш, гл.
1) Заслать (во множествѣ).
2) Сослать (многихъ). Десь у Сібір їх позасилали за те, що церкву обікрали.
Посмачити, -чу́, -чи́ш, гл. Придать вкусъ, сдѣлать вкуснѣе приправой, приправить. Нема чим картоплю посмачити.
Типець, -пцю, м. 1) вхопити типцю. Попасть на слѣдъ, на искомую дорогу. Як погнався за їм (злодієм), то зразу попав на слід і гнався до переправи, а далі не вхопив типцю та й через те не догнав. 2) дати типцю кому. Задать перцу, высѣчь.
