Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

супитися

Супитися, -плюся, -пишся, гл. Хмуриться. Омелько пє та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. Левиц. Пов. 347. А стара супиться та бурчить. МР. (О. 1862. III. 45).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУПИТИСЯ"
Відвіювати, -віюю, -єш, сов. в. відвіяти, -вію, -єш, гл. Отвѣвать, отвѣять.
Дотрима́ти Cм. дотримувати.
Мняки́на Cм. м'якина.
Наткатися, -тчуся, -чешся, гл. Наткаться.
Одержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. одержатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Получаться, получиться. 2) Удерживаться, удержаться. Не знаю, де в мене й дух одержався. Гладка така, що й миш не одержиться. Ном.  
Підгибати, -баю, -єш, гл. Стащить. Він у дядька підгибав кожух. Харьк. у.
Повикрадати, -да́ю, -єш, гл. Выкрасть (во многихъ мѣстахъ, многое). Як є в хаті такі дівчата, що на досвітки ходять, то вже де є в матері який кусок сала, чи пшоно, чи яйця, — усе повикрадають. Славяносерб. у.
Потряска, -ки, ж. Родъ танца. Вх. Лем. 454.
Припуск, -ку, м. 1) Допущеніе. 2) = припуст. У припуск теля пускаємо їсти. Конст. у.
Умітати, -таю, -єш, сов. в. умести, -ту, -теш, гл. 1) Вметать, вместь во что. 2) Выметать, выместь. Красно вметено перед світлоньков. Гол. IV. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУПИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.