Визначувати, -чую, -єш, гл. = визначати. Визначує дорогу блискавицям.
Гойк, -ку, м. Крикъ, шумъ.
Голомша, -ші, ж. Раст. Triticum Spelta.
Живи́й, -а́, -е́. 1) Живой. Не кидай живого, не шукай мертвого. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. чи живі-здорові? Какъ ваше здоровье. (Обычная форма привѣтствія). до живи́х печіно́к допекти́; вра́зити до живо́го . Сильно допечь, досадить. живи́й жаль бе́ре. Очень, въ высшей степени жаль. Живий жаль бере, як згадаєш про старовину. вея́на жива́ ду́ша. Каждый. Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села, або прилягла на спочинок під зорями. ні живої душі. Рѣшительно никого. Час пшеницю жати; а женців не видко нігде, нігде ні живої душі. в живі́ї о́чі бр́ше. Прямо въ глаза вретъ. живе́ зі́лля. Бальзаминъ. живе́ срі́бло. Ртуть. Живе срібло зразу збіжиться. Свѣжій, недавній. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді. Ум. живе́нький, живе́сенький.
Згаку́ нар. Зря, необдуманно. Дурню ти божий! Хиба там шлях, чи що, шо тебе згаку понесла лиха година у яку яругу.
Оправа, -ви, ж.
1) Оправа, обдѣлка. Окунь перекинувся ґранатовим перснем у золоті оправі.
2) Переплета.
Повиняньчувати, -чую, -єш, гл. Виняньчить (многихъ). Я в їх усіх дітей повиняньчувала.
Поділити, -ся. Cм. поділяти, -ся.
Скоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = скуштувати. Чи знаєш ти, дівчино, я хороше прошу яблучка червоного з саду скоштувати.
Щепко нар. Точно, безъ походу. Казна, щепко важить.
