сумлінний

Сумлінний, -а, -е. Добросовѣстный. Старшиною треба покласти чоловіка сумлінного. Конст. у. Сумлінна жінка. Н. Вол. у.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 228.

Випадкові слова

Дармої́жниця, -ці, ж. = Дармоїдка.

повністю...

Зату́шкати, -ся. Cм. затушковувати, -ся.

повністю...

Зажива́ння, -ня, с. Употребленіе. Все на частім заживанню належить. Ном. № 5785.

повністю...