Ковиза, -зи, ж. Бочарный инструментъ для сгибанія обручей. Ум. ковизка.
Ковть! меж., выражающее глотаніе.
Лі́рник, -ка, м. Играющій на лірі. Сиділи лірники та грали по шелягу за танець.
Матінкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Часто говорить: ох, матінко! Ох, матінко! — тут шепче, оха матінкує (баба-шептуха), а там на здобич погляда.
Підданець, -нця, м.
1) Подданный. Всі його підданці носили латані галанці, дивившись на свого царя.
2) Крѣпостной. Панські підданці.
Порода, -ди, ж.
1) Родъ, поколѣніе, фамилія. Се чоловік хорошої породи. Їх уся порода хороша.
2) Разрѣшеніе отъ бремени. В три дні по породі на панське ей гнали.
Припарувати, -ру́ю, -єш, гл. Спрячь въ пару. На гнідого коня не всяде злодій, то він припарує та й поведе.
Рокитник, -ка, м. Раст. а) Salix incybacea L, Salix rosmarinifolia. б) Cytisus biflorus L.
Схитнути, -тну, -неш, гл. 1) Пошатнуть. Громом усю землю схитнуло. 2) Склонить, наклонить. Вона голівку схитнула набік. 3) Качнуть. Тихо схитнула головою.
Угадьків, -кова, -ве Принадлежащій отгадчику.
