Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сукровище

Сукровище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ кто-либо былъ убитъ. Шух. І. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУКРОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУКРОВИЩЕ"
Видоїти Cм. видоювати.
Добич, -чі, ж. 1) Добыча. Рудч. Ск. І. 145. Мкр. Г. 14. Ми з тобою, Лебеденьку, пили та гуляли, ми з тобою, Лебеденьку, одну добич мали. Чуб. V. 962. 2) Скотъ. Желех. Ум. Доби́ченька. Макс. (1849) 30.
Жовті́ський, -а, -е. = жовтісінький. Желех.
Клямба, -би, ж. = клямбра 2. Угор.
Поночі нар. 1) Впотьмахъ. Святий та божий! свічки поїв, а поночі сидить. Ном. № 176. Поночі ходиш, що вже ся темніє. Чуб. V. 69. 2) Темно. Та й поночі! Не вздриш нічогісінько, хоч око виколи. Кобел. у. На вечір сонце повернуло, поночі йти, — буду коло вас ночувать. Рудч. Ск. І. 211.
Пробайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробаклушничать.
Псяґа, -ґи, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Скаконути, -ну, -неш, гл. Сильно прыгнуть, скакнуть. А кінь як скаконе. Грин. І. 186.
Ферфелити, -лю, -лиш, гл. Густо падать (о снѣгѣ). Фр. (Желех.).
Цураха, (-хи?), цурачка (-ки? ж?). Употребл. подобно слову цур. Цураха поганем очем. Ном. № 8358. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147. Аби не урік, треба що небудь хвалячи дивитись на нігті або у стелю і казати: «ні вроку!» або: «цураха». Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУКРОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.