Австра́лія, -лії, ж. Австралія.
Відстоювати, -стоюю, -єш, сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Сідайте, бо ноги відстоїте. 3) Отстаивать, отстоять, защищать, защитить. Я оце вас усе одстоював.
Горбо́чок, -чка, м. Ум. отъ горб.
Ґля пред. Для. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — ґля моєї жінки.
Зада́внюватися, -нююся, -єшся, сов. в. зада́внитися, -нюся, -нишся, гл. Застарѣвать, застарѣть.
Обидно нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно.
Обрідити, -джу, -диш, гл. Разрѣдить, сдѣлать рѣже, — напр. лѣсъ, вырубивъ нѣкоторыя деревья въ густо растущемъ лѣсу.
Підкурювати, -рюю, -єш, сов. в. підкури́ти, -рю́, -риш, гл. Подкуривать, подкурить, пустить дымъ подъ что нибудь. Ой циганочка да доріженька її волю вволила: ой одрізала да русої коси, козака підкурила. (Горицвітом) добре од курячої сліпоти підкурювать.
Тубільний, -а, -е. Туземный, мѣстный.
Шкода 1, -ди, ж.
1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Слова шкоди не нагородять. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок.
2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр.
3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць.
