Боборунка, -ки, ж. = бобрунка.
До-Щер́ця нар. До дна, до остатка. До-щерця повибірали воду в колодязі. І що взнаю, добродії, все до-щерця роскажу.
Лісни́чий, -чого, м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Плаче бідне... А москалям байдуже, — минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули.
Насі́нник, -ка, м. 1) Плодъ, оставленный на сѣмена. 2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса.
Ришляк, -ка, м. У гребенниковъ: небольшіе рога молодаго скота.
Роскладати, -да́ю, -єш, сов. в. роскласти и розікласти, -кладу, -деш, гл.
1) Раскладывать, разложить. І виняв тельбухи з кишками, росклав гарненько їх рядами. роскласти воро́та. Вынуть жерди, которыми заложено отверстіе для воротъ, вынуть жерди въ розлогах (см ).
2) Разлагать, разложить на составныя части. Учені люде зуміли роскласти воду на дві первітні частини.
3) Раскладывать, разложить, развести (огонь). Чорт росклав огонь да й стереже його.
Сіть, -ті, ж. Сѣть. Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. Ум. сі́тка, сі́точка.
Сороківець, сороко́вець, -вця, м. Монета различной цѣнности: а) двадцать коп. б) сорокъ крейцеровъ. А пани ся чудували — кілько має грошій! Не пасе він чтирі роки ні кози, ні вівці, лише прятав у кобівку білі сороківці. Дали йому сороківця, він думав, що червінця. Ум. сорокі́вчик.
Хоснувати, -ную, -єш, гл. = хіснувати.
Шульговина, -ни, ж. Бревно средней мѣры, употребляемое при связкѣ плотовъ и на топливо.
