Верхівка, -ки, ж. Верхушка (растенія) Ум. верхівочка. Маки, маки, маковочки, золоти верховочки.
Дякі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери дьячка.
Жебра́цтво, -ва, с. 1) Нищенство. 2) соб. Нищіе.
Зако́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Закатываться, закатиться. Закотилось сонечко за зеленіш сад. Очі йому аж під ліб закотились. Упустила копійку, а вона закотилася аж під піч.
Зашеретува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Врѣзаться во что и увязнуть. Оце їхав та й зашеретувавсь у грязюку.
Зеле́ний, -а, -е. 1) Зеленый. Ой ти, козаче, зеленім барвінку! Ой піду я молоденька зеленою долиною. Одступись, зелена жабо. 2) Незрѣлый. 3) зелені свя́та. Недѣля пятидесятницы. Раз, на Зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба. зеле́на неді́ля. Воскресенье, которымъ начинается недѣля пятидесятницы. До зеленої неділі в байраках біліли сніги білі. Ум. зелене́нький, зелене́сенький. Гнеться явор зелененький.
Подобно нар.
1) = подібно. Що ти, милий, гадаєш-думаєш, подобно-сь ти мене покинути маєш. Чогось водиця каламутиться, — подобно хвиля збила; чогось дівчина смутна невесела, — подобно мати била.
2) Слѣдуетъ, должно, приличествуетъ. Такій мазниці канхвети їсти не подобно.
Трясениця, -ці, ж. Солома мелкая, остающаяся отъ обтряхиванья околоту. Три копи трясениці.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.
Черевиченько, -ка, м. Ум. отъ черевик.