Гро́ші, -шей, ж. Деньги. Грошей багацько, а щастя мало. Грошей — як у жида. Твор. пад. мн гроши́ма и грішми. З грішми дурня-невігласа почитують. Дурні́ гро́ші. Незаработанныя деньги, доставшіяся даромъ. В гро́ші йти́. Подниматься въ цѣнѣ. Кінь молодий в гроші йде, а старий виходить. З гро́шей вихо́дити, гро́ші губи́ти. Падать въ цѣнѣ. Старий (кінь з грошей) виходить. Коралі свої гроші не гублять. Гро́ші відка́зувати. Кромѣ прямого значеніи (завѣщать деньги) — быть въ предсмертной агоніи.
Дев'ятьдеся́тий, -а, -е. Девяностый.
Запру́чувати, -чую, -єш, сов. в. запрути́ти, -пручу́, -тиш, гл. 1) Заплетать, заплесть, задѣлывать, задѣлать дыру въ плетнѣ. 2) = зацурувати.
Засно́вання, -ня, с. Закладка (постройки) и угощеніе по поводу этого.
Кийкуватий, -а, -е. = кияхуватий. Просо кийкувате.
Ключиця, -ці, ж. = ключина 2.
Оптека, -ки, ж. = аптека.
Полурізка, -ки, ж. Четверть загона (загонъ = 5—6 десят.).
Промовчати, -чу, -чиш, гл. Промолчать. Бідні невольники хоч добре знали, собі промовчали. Дума.
Утелепати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить.
