Виносити 1, -шу, -сиш, сов. в. винести, -несу, -сеш, гл.
1) Выносить. І утоплену Ганнусю на берег виносить. Де не просять, там києм виносять. О, щоб їх вихром винесло.
2) Вырывать, вырвать. Зайшов (чорт) ззаду, та шпичкою й виніс те око. Гледи, шоб вона (відьмина сорочка) печі не рознесла, — дай я спалю. Та пішли на город, викопали кабицю. Як запалили, так ту кабицю й винесло.
3) О денежномъ счетѣ: составлять, составить. Вам треба заплатить за поле.... 18 карб. 90 коп., та за город 5 карб. 10 к., до на рік винесе 24 карб.
Гречкосі́й, -сі́я, м. 1) Сѣющій гречу. 2) Хлѣбопашецъ, земдедѣлецъ. Ізнову шкуру дерете з братів, незрячих гречкосіїв. 3) Насѣк. Anisoplia.
Колихалочка, -ки, ж. Та, которая качаетъ колыбель (няня). І до печі куховарку найняв, і до пива пивоварочку, до колиски колихалочку.
Муги́рька, -ки, ж. Неотеса, мужичка, грубая женщина.
Онакий, -а, -е. Иной. І така, і онака, і геть-пріч пішла, і знов сюди поступай.
Поочищати, -щаємо, -єте, гл. Очистить (во множествѣ).
Потьмаритися, -рю́ся, -ришся, гл. Помрачиться. Сонце потьмариться.
Самарати, -раю, -єш, гл. Походить, быть похожимъ. Кіс самарає на дрозда.
Ташувати, -шую, -єш, гл. Приводить въ порядокъ, раскладывать.
Шворньовий, -а, -е. = швірньовий. Шворньовий свердлик.
