Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суміти

Суміти, -мі́ю, -єш, гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали. К. МБ. II. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМІТИ"
Бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка. Шейк.
Гнівничка, -ки, женск. р. отъ гнівник. Желех.
Говіння, -ня, с. 1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння. Ном. № 133. 2) Постъ. Шух. І. 41; Гн. II. 175. Звоювали Путилову в велике говінє. ЕЗ. V. 144.
Зім'я́тися и зімнятися, -мну́ся, -не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.
Їднаково нар. = однаково. Ном. № 643.
Помивати, -вію, -єш, гл. Мыть еще разъ? Їдна шиє, друга миє, третя поминає. Чуб. V. 395.
Промикати, -каю, -єш, гл. Продернуть, протянуть сквозь что. Шух. І. 238.
Прострибнути, -ну, -неш, гл. Проскочить.
Сходини, -дин, ж. Сходка, собраніе.
Шкап'є, -п'я, с. = шкапина 1. Шух. І. 26, 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.