Воювання, -ня, с. Веденіе войны, война. Їх уста м'які як масло, а на серці воювання. Не кидав свого запорозького звичаю — воювання.
Габцювати, -цюю, -єш, гл. Хватать. Хоть старого, хоть малого, то так габцюють.
Довгоу́х, -ха, м. = Заєць.
Закульга́ти, -гаю, -єш, гл. Захромать.
Мірошниче́нко, -ка, м. Сынъ мельника.
Пригасати, -са́ю, -єш, сов. в. пригаснути, -сну, -неш, гл. Притухать, притухнуть, пригаснуть.
Проквітати, -та́ю, -єш, гл. = процвітати.
Роскарячувати, -чую, -єш, сов. в. роскарячити, -чу, -чиш, гл. Разставлять, разставить, раздвинуть вѣтви, ноги.
Серпанковий, -а, -е. Кисейный.
Удила, уди́л, мн = вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили.
