Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скочити

Скочити, -чу, -чиш, гл. 1) Вскочить. Як схоче, то й на гору скоче. Ном. № 2697. 2) Соскочить. Тілько що прибіг до терну, а вона і скочила з його. Рудч. Ск. І. 54. 3) Прыгнуть куда. Скочив у білу кипучу хвилю. Левиц. Пов. 352. Скоч куди хоч. Мил. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОЧИТИ"
Блискавиця, -ці, ж. 1) Зарница. 2) = блискавка 1. Ном. № 336. Грім, блискавиця, вихор.... ЗОЮР. II. 40. Блиснули шаблями як блискавиця. АД. І. 23.
Відмінити, -ся. Cм. відміняти, -ся.
Заметі́ль, -лі, ж. Мятель. Заметіль замела шляхи. Лев. І. 512.
Пахольський, -а, -е. Относящійся къ мальчику. К. ЦН. 311.
Послідуватий, -а, -е. О зернѣ: неполный, похожій на послід 1. Рк. Левиц.
Похит, -ту, м. Качанье, раскачиванье. Одним похитом вивернув з землі кілок.
Пруз пред. = проз. Тягти пруз вікно. Рудч. Ск. І. 172.
Рибоїд, -да, м. Черный аистъ, Ciconia nigra.
Худосилок, -лка, м. Слабосильный.
Швейнога, -ги, м. Названіе вола, у котораго заднія ноги у колѣна цѣпляются одна о другую. КС. 1897. VII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.