Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скоропуха

Скоропуха, -хи, ж. Черенокожное животное. Вх. Пч. І. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРОПУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРОПУХА"
Азия́т и азія́т, -та, м. 1) Азіятъ. 2) Варваръ, жестокій человѣк. Харьк. г.
Довгові́чно нар. Долговѣчно, долговременно.
Заму́рза, -зи, об. Съ запачканнымъ, замусленнымъ лицомъ.
Зітка́ти, -тчу, -тче́ш, гл. Соткать. Стьожки, зітканії з кришталевих ниток. Стор. МПр. 74.
Лайлак, -ка́, м. = кизяк. Кінські лайлаки. Драг. 54.
Невиразний, -а, -е. Неясный, неотчетливый; невнятный.
Позагублювати, -люю, -єш, гл. Потерять (во множествѣ).
Попелюха, -хи, ж. 1) Хохлатый жаворонокъ, Alauda rustica. 2) Тля травяная. Рк. Левиц. 2) = попелюх 2. Вх. Пч. II. 6.
Топільник, -ка, м. Истопникъ. Харьк. г.
Хаптурництво, -ва, с. Взяточничество, собираніе поборовъ. К. ПС. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОРОПУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.