Вихитувати, -тую, -єш, сов. в. вихитати, -таю, -єш, гл. 1) Расшатывать, разшатать, разшатавъ повалить. Вітер дерева вихитує. Славяносербск. у. Корова чухалась, чухалась, поки стовпа вихитала. 2) Только несов. в. Качать. Корови — так попереду і аж головами вихитують.
Голосування, -ня, с. Голосованіе, баллотировка.
Лю́дяність, -ности, ж. 1) Гуманность. 2) Привѣтливое обращеніе, соединенное съ душевной добротой.
Перегуснути, -ну, -неш, гл. Слишкомъ загустѣть.
Помандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Отправиться, пуститься въ путь. Помандруєм прічки темненької нічки. Ой я тую далекую хлопцям подарую, а до сеї близенької та й сам помандрую.
Понапрохувати, -хую, -єш, понапрошувати, -шую, -єш, гл. Напросить; назвать, созвать. Понапрохували гостей, а гостити не дуже є чим.
Просуринка, -ки, ж. = просурень а, Crocus reticulatus L.
Пуголовиця, -ці, ж. = пуголовок.
Терпкість, -кости, ж. Терпкость.
Черен, -на, м. 1) = леміш. 2) Черенокъ (ножа).
