Будущий, -а, -е. Будущій. Скарай мене, Боже в сей вік і в будущий.
Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну божку (піст) в скоромний день.
Запа́сти 2, -ся. Cм. западати, -ся.
Ириця, -ці, ж.
1) Животное, водящееся въ водѣ, въ частности Triton.
2) Птица, возвратившаяся изъ зимняго отлета. Вже ириця проявилась, скоро тепло стане. Птице, ирице, ходи до нас вечерю їсти.
3) Очень старая женщина, старая вѣдьма. Тут якась старая баба, знахурка всесвітня і сідая, і горбата, мабуть застолітня, прислухалась, примінялась і, як став, сказала... Одспівавши, заніміла, очі протирала, а за сью така ж другая ириця казала.
Осоромляти, -ляю, -єш, гл. = осоромити. Зазнаю я ту ніч прокляту, як осоромляли ви хату.
Попадин, -на, -не.́ Попадьинъ. Попадина дочка.
Розчинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. розчинитися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Отворяться, отвориться. Коли се розчинились двері. 2) О ящерицахъ; разрѣшиться отъ бремени. Ящурки розчинилась.
Усаджувати, -джую, -єш, сов. в. усадити, -джу, -диш, гл.
1) Всаживать, всадить, посадить. В темницю всадіте. Хоч у ступу всадіть та пирогами годуйте — все буде однака.
2) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Всадив ножа в груди.
Цвях, -ха, м. Гвоздь. Під'їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. Ум. цвяшок.
Чашовина, -ни, ж. Верхняя часть ярма, лежащая у воловъ на шеѣ.
