Настовбурчувати, -чую, -єш, сов. в. настобу́рчити и настовбурчити, -рчу, -чиш, гл. Наеживать, наежить, приподнимать, приподнять (волоса, шерсть). Величезний звір .... підняв спину і настобурчив на спині темну сизу шерсть.
Одномовець, -вця, м. Единоязычный, одноплеменникъ, соотечественникъ. Одномовців Боянських.
Оча, -чати, с. = оченя.
Пігнутися, -нуся, -нешся, гл. = погнутися. Калина пігнулася.
Припросити, -ся. Cм. припрошувати, -ся.
Скородільник, -ка, м. Бороновальщикъ.
Удовіти, -вію, -єш, гл. Вдовствовать. Годі йому вдовіти.
Умовка, -ки, ж. Договоръ, условіе. Я з вами не роблю умовнії.
Ціле нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. та бо й ціле! Конечно. .
Штурмувати, -му́ю, -єш, гл. Штурмовать. Стали брати, брати штурмувати (Почаєв), хотіли в неволю християн забрати. Штурмом штурмували.
