Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сконання

Сконання, -ня, с. Кончина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОНАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОНАННЯ"
Вишник 2, -ка, м. Дама въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. Хто, бач, вишник, той не король. Ном. № 1007.
Гре́бання, -ня, с. Брезганіе, пренебрежете.
Дебелькува́тий, -а, -е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Запуха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. запу́хти, -хну, -неш, гл. Запухать, запухнуть.
Ікряний, -а, -е. = ікратий. Ікряна риба. Лебед. у.
На́дтічка, -ки, ж. = підтічка. Гол. Од. 20.
Одужання, -ня, с. Выздоровленіе. Повернуло на одужання.
Придзиґльованка, -ки, ж. Вертушка, вертлявая женщина. Котл. Ен. Словарь. 23. Там придзиґльованки журились, що нікому вже підморгнуть. Котл. Ен. III. 55.
Соглядати, -даю, -єш, гл. Созерцать, видѣть.
Судосити, -шу, -сиш, гл. Встрѣтить. Ой там ішла Пречистая, Пречистая, Мати Божа, судосила три ангели і три апостоли. Чуб. III. 367.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОНАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.