Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сконання

Сконання, -ня, с. Кончина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОНАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОНАННЯ"
Ага́ I, меж. А! Вотъ какъ! А что! Ага, попались. Рудч. Ск. І. 119.
Заголи́ти, -ся. Cм. заголювати, -ся.
Крумкач, -ча, м. Воронъ. Кіев. г. Вх. Лем. 428.
Круподерня, -ні, ж. Мельница для приготовленія крупы.
Окріп'я, -п'я, с. = окріп, 2. На Прокіп'я (VII, 8) рвуть окріп'я. ХС. І. 77.
Понуруватий, -а, -е. Смотрящій въ землю, повѣсившій голову, угрюмый. Н. Вол. у.
Попасище, -ща, с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Поперник, -ка м., поперниця, -ці,, ж. Поперечница. Вх. Лем. 454.
Сніжок, -жку, м. Ум. отъ сніг.
Шалювати, -люю, -єш, гл. Обивать шалевкой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОНАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.