Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сконання

Сконання, -ня, с. Кончина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОНАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОНАННЯ"
Відбіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Перебѣситься. Як відбіснувався становий, то й почав говорити наче людина.
Відплющити, -ся. Cм. відплющувати, -ся.
Іграшечка, -ки, ж. Ум. отъ іграшка.
Паперина, -ни, ж. Листъ бумаги. Винесла хустину, як ту паперину. Чуб. V. 1207.
Перетужити, -жу, -жиш, гл. Перетужить, перегоревать. Затужила дівчина за мною. Нехай тужить, вона перетужить, нехай козак роченька дослужить. Чуб. V. 289.
Підлистник, -ка, м. Раст. Asarum europaeum L. ЗЮЗО. І. 113.
Прощава, -ви, ж. Чернь, простой народъ. Угор.
Стаднарка, -ки, ж. = стадарня. Шух. І. 185.
Терканистий, -а, -е. = тарканистий. Вх. Зн. 68.
Умедити, -джу, -диш, гл. Основное значеніе повидимому: усластить медомъ; встрѣчено только въ переносномъ, ироническомъ значеніи о плохомъ приготовленій. На столі окраєць хліба, та так його мудро перепечайка умедила, шо йому й шкоринка на палець одстала. Мнж. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОНАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.