Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скотарик

Скотарик, -ка, м. Ум. отъ скотарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОТАРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОТАРИК"
Бидлячка, -ки, ж. Экскрементъ рогатой скотины. Вх. Лем. 391.
Викоцабнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть вверхъ ногами. Вх. Уг. 230.
Грахви́н, -на, м. Графинъ.
Доби́чник, -ка, м. Разбойникъ. А з байраку сорок і чотирі добичників виїздило. Чуб. V. 1052.
Ме! меж., выражающее блеяніе овцы. Прийде коза до воза да й скаже: ме! Ном. № Ні ґу, ні ме. Ничего не можетъ сказать. Мнж. 163.
Озеро, -ра, с. Озеро. Хай тобі риба й озеро. Ном. стр. 99. Ум. озерце, озеречко.  
Полуставець, -вця, м. = полустав. Сим. XII. Еней тут зараз взяв догадку, велів побігти до дяків, — купить піярськую граматку, полуставців, октоіхів. Котл. Ен. IV. 21.
Ратови́ще, -ща, с. = ратище.
Розмочити Cм. розмочувати.
Упірний, -а, -е. = упертий. Упірна коза вовку користь. Ном. № 2630.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОТАРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.