Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скотарик

Скотарик, -ка, м. Ум. отъ скотарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОТАРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОТАРИК"
Бездітність, -ности, ж. Бездѣтность. Желех.
Больба, -би, ж. Полба. Мнж. 176.
Вигадка, -ки, ж. 1) Выдумка. Пішла голота на вигадки. Ном. № 14265. 2) Выдумка, капризъ, прихоть. Коли скінчиш ти вигадки химерні і нам даси до тебе говорити. К. Іов. 39. Ум. ви́гадочка. А за молодого віку, славлють, вигадочки були чималі і в неї. МВ. (О. 1862. III. 34).
Гра́дус, -са, м. Градусъ. Тепломір поділяють на 80 частин.... звуться градусами. Ком. Р. ІІ. 79.
Подописувати, -сую, -єш, гл. Дописать (во множествѣ).
Потурляти, -ля́ю, -єш, гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у.
Припорядитися, -джуся, -дишся, гл. Принарядиться; украситься; привести себя въ порядокъ.
Проповідник, -ка, м. Проповѣдникъ. К. Кр. 27.
Пруточок, -чка, м. Ум. отъ прут.
Услужник, -ка, м. Прислужникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОТАРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.