Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спрожогу

Спрожогу нар. Неожиданно, сразу, вдругъ. Так і кинувсь на неї спрожогу. Мнж. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОЖОГУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОЖОГУ"
Багряний, -а, -е. = Багровий.
Вирізнити, -ся. Cм. вирізняти, -ся.
Віщувати, -щую, -єш, гл. Предвѣщать, предсказывать. Пугач або сич біду віщує і найпаче пожежу. Ном. № 13405.
Загри́мати Cм. загрімати.
Зако́нність, -ности, ж. Законность. Желех.
Кахель, -хля, м. = кахля. Вас. 182.
На́плід, -лоду, м. Приплодъ; потомки. Щоб ви самі... околіли, превражі дуки, з своїми жінками і з усім наплодом. К. Бай. 43.
Насупити, -ся. Cм. насуплювати, -ся.
Піддрочка, -ки, ж. Подзадориваніе. піддро́чку да́ти. Подзадорить.
Позичка, -ки, ж. = позика. Позичка босоніж ходить. Ном. № 10618. Заспівав би — був голосок, та позички ззіли. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРОЖОГУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.