Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спрожогу

Спрожогу нар. Неожиданно, сразу, вдругъ. Так і кинувсь на неї спрожогу. Мнж. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОЖОГУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРОЖОГУ"
Вибуяти, -буяю, -єш, гл. О растеніяхъ: вырасти, развиться слишкомъ роскошно. Жито вибуяло. Ананьевск. у. Переносно о человѣкѣ: Вибуяв як верба. Фр. Пр. 157.
Квічення, -ня, с. = клечання. Коли побачиш, що гроші горять, то зроби квіченням хрест на тому місці, — гроші так і вийдуть з під землі. Подольск. губ.
Місти́тися, -щуся, -стишся, гл. Помѣщаться. Та нічого поститись, коли єсть ігде міститись. Ном. № 11547.
Повстромлюватися, -лююся, -єтеся, гл. Воткнуться (во множествѣ). Сіно повстромлювалося в дірки. Левиц. І. 195.
Повшонок, -нка, м. Маленькій мальчикъ. Черк. у.
Рундучний, -а, -е. Относящійся къ крыльцу, къ ларямъ. Рундучний торг.
Слюсарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься слесарствомъ.
Смаглій, -лія, м. = мургій. КС. 1898. VII. 42.
Старіти, -рію, -єш, гл. Старѣть, стариться. Чоловік старіє, а чортяка під бік. Ном. № 8694.
Хортовий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борзой собакѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРОЖОГУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.