Дівува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Дѣвствовать, жить въ дѣвствѣ. Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує.
Зомлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. зомліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣть, упасть въ обморокъ. Головонька змита, кошуленька біла, а молода дівчина із жалю зомліла. Катря стоїть коло стіни, сама як стіна біла: бачу — зомліває.
Капщина, -ни, ж. Пошлина съ напитковъ.
Кватирька Cм. кватирка.
Личкови́й, -а́, -е́ 1) О матеріяхъ: имѣющій лицо съ двухъ сторонъ. 2) О людяхъ: двуличный.
Маги́чний, -а, -е. Магическій. Радюк ледві видержував магичну силу тих очей.
Полувал, -лу, м. Цѣльная плотная кожа, преимущественно воловая, выдѣланная преимущественно для подошвъ.
Понарікати, -ка́ю, -єш, гл. Назвать, наименовать (многихъ).
Пошкодіти, -ді́ю, -єш, гл. = пошкодувати. Вона і пошкоділа його колоти. Пошкоділа рідного брата.
Хабета, -ти, ж. Кляча. Отто хабета: скільки бий, стільки і в'їдеш.
