Засмо́ктуватися, -туюся, -єшся, сов. в. засмоктатися, -кчу́ся, -чешся, гл. 1) Засасываться , засосаться. 2) Впиваться, впиться. Олег мови не кінчає, скочив як на муках, — йому в ногу засмокталась чорная гадюка.
Окови, око́в, ж. мн. Оковы.
Пооблатувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и облатати, но во множествѣ. П'ятеро дітей та все хлопці, усе на їх так і горить. Треба ж їх пооблатувати.
Професорство, -ва, с. Профессорство.
Прямування, -ня, с.
1) Направленіе. Поважне прямування його розуму.
2) Стремленіе. Прямування до вищого уряду. Дає нам закон громадянського життя і розумового прямування.
Сверблячий, -а, -е. Чешущійся, зудящій.
Усевладник, -ка, м. Надъ всѣмъ господствующій, всемогущій. Молюсь всевладнику, земному Богу (папі).
Церква, -ви, ж. Церковь. Козацька церква невеличка стоїть з похиленим хрестом. Ум. церківка, церківця, це́рквочка, церковочка. В церківку ввійшла. На горбочку притулилась убогенька церківця.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.
Чудачка, -ки, ж. Чудачка. Чудачка! як умерла, то й ногами не дриґає.
