Бурулька, -ки, ж. 1) Точеная головка у палки. 2) Ледяная сосулька. Із льоду бурульки, що знай кругом брязчали (у вовка), уже зовсім пообпадали. 3) Трубка? В ніс втеребив (чорт) дві бурульки, з бурульок, мов з кухви, б'ють під стелю через рульки джерела сивухи. 4) московська бурулька. Кукишъ. Ум. бурулечка.
Гу́ркати, -каю, -єш, гл. 1) Стучать, грохотать. Прибіг він до хати, став у двері гуркать. Дощечка густиме та гуркатиме. Гуркали дверима. Cм. Грюкати. 2) О доеніи: сразу выжимать молоко изъ всего вымени. Вівчар.... ловить (вівцю) за дійки і уперед їх продоює пальцями; потім гуркає рукою відразу з цілої икри. 3) Ворковать. Голуб гуркати.
Гусако́вий, -а, -е. Относящійся, принадлежащій гусак'у 1. Гусакове пір'я.
Дочу́тний, -а, -е. Чуткій. Які ви дочутні! Новомоск.
Жартува́ння, -ня, с. Шутки. Оддала ж мене мати, учинила мою волю, тепер мені жартування з великою бідою.
Кобилярка, -ки, ж. Порода большихъ круглыхъ сливъ.
Непевне нар.
1) Невѣрно, ненадежно, сомнительно.
2) Неувѣренно.
3) Подозрительно; не внушая довѣрія; странно.
4) Опасно.
Ручений, -а, -е. Ручной, къ рукѣ относящійся.
Сп'ятити, -сп'ячу, -тиш, гл. Стибрить, украсть. Баба дождала ночі, сп'ятила ті роги і дала лепетухи до пана.
Царствечко, -ка, с. Ум. отъ царство.
