Ай-ве́й! меж. Восклицаніе для насмѣшки надъ испугавшимся евреемъ.
Веселитися, -люся, -лишся, гл. 1) Веселиться. Загубиш, то не смутись, — знайдеш, то не веселись. Веселіться ж, люде добрі, гуляйте! 2) Радоваться. Я тобою, пташко, веселюся.
Допи́тувати, -тую, -єш, сов. в. допита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Допрашивать, допросить. 2) Разспрашивать, разспросить. Глухий не дочує, так допитая.
Згриз, -зу, м. згри́за, -зи, ж. = згризота.
Куниця, -ці, ж.
1) Куница. Ось як раз попалась мені лисиця, або куниця.
2) Куній мѣхъ. Крийся, зятю, та куницями, куницями та лисицями.
3) Выкупъ помѣщику за крѣпостную невѣсту (первоначально въ видѣ мѣха, а затѣмъ и денегъ). да́ти куницю. Заплатить такой выкупъ.
4) Метелка на камышѣ. Ум. кунична.
Попосваритися, -рюся, -ришся, гл. Нассориться, много поссориться. Коло кожного воза треба попосваритись.
Похмарити, -рю́, -ри́ш, гл. Помрачить, закрыть тучами. Половину сонця-місяця похмарило.
Приїзджий, -а, -е. Пріѣзжій.
Присмолювати, -люю, -єш, сов. в. присмолити, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить. Діжечка тече в дні, — присмолити трохи треба.
Речник, -ка, м. 1) Ораторъ, витія. І хочуть знати, що від речника почують. Була вже рада, чули вже доволі речей прихильних, речників розумних. Сеймові речники. 2) Представитель, заступникъ, ходатай, адвокатъ. Славних потентатів намістники і речники достойні.
