Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скорботний

Скорботний, -а, -е. Скорбный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРБОТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРБОТНИЙ"
Бугайчик, -ка, м. Ум. отъ бугай.
Вітрець, -терця, м. Ум. отъ вітер.
Іговка, -ки, ж. = ігва. Вх. Лем. 421.
Їздун, -на́, м. Ѣздокъ. А чи довго туди їхати верхи? — Хто його зна, — як який їздун. Александров. у. Екат. г.
Кондури, -рів, мн. Родъ сапогъ у жителей Покутья галицкаго. Kolb. І. 44.
Подія, -дії, ж. 1) Событіе. Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38. 2) Поступокъ. Кривоніс добре знав свою вину і ввочевидьки бачив, що такою подією тратив віру і силу у себе поміж товариством. Стор. МПр. 146.
Сапати, -паю, -єш, гл. Дышать съ сопѣніемъ. 2) Питать. З рота поломя сапле. О. 1861. VIII. 31. Так і сапає полумя.
Стриб 1, -бу, м. Скачекъ. Напірай на стриб та ще й на добрий. Ном. №. 13662.
Суцільний, -а, -е. 1) Цѣльный. Драг. 5. Суцільною корою позростались. К. Іов. 93. 2) Сплошной. 3) Совмѣстный, нераздѣльный. Ой лучче нам, подружечко, суцільного пятака мати. Мил. 117.
Удати, -ся. Cм. удавати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОРБОТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.