Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скорбити

Скорбити, -блю́, -би́ш, гл. Причинять скорбь. Старого лиш скорбили, серденько му точили. Млак. 72.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРБИТИ"
Борінник, -ка, м. Работникъ при боронѣ. Н. Вол. у.
Вичитати Cм. вичитувати.
Доси́понька, -ки, Ум. отъ доси́пка.
Заго́їти, -ся. Cм. загоювати, -ся.
Мирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Мазать мѵромъ. Другий царь святим миром мирував. Чуб. III. 326.
Намо́тувати, -ту́ю, -єш, сов. в. намота́ти, -та́ю, -єш, гл. Наматывать, намотать. Желех.
Нишкнути, -кну, -неш, гл. Молчать.
Панівна, -ни, ж. = панянка. Чи ти панівна, чи королівна? Чуб. III. 290.
Супрягачка, -ки, ж. Соучастница, товарка. Ми сидимо, а наші супрягачки вже пішли на прощу. Зміев. у.
Чужанина, -ни, об. Чужакъ, не родственникъ. АД. І. 332. У тій часті (кораблів) потопає два брати рідненьких, як голубоньки сивенькі. Помеждо ними третій чужа чужанина. АД. І. 197. Сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити. КС. 1884. І. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОРБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.