Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скорити

Скорити, -рю́, -ри́ш, гл. Покорить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРИТИ"
Верзувати, -зую, -єш, гл. Издѣваться. Испорч. коверзувати? Слово сомнительное: встрѣчено только въ одной пѣснѣ, помѣщенной въ соч. В. Шульгина: «Юго-западный край» (1864). А там стали шкури дерти, як і спершу дерли, — цілий тиждень верзувати, як і верзували. (106).
Виповчитися, -чуся, -чишся, гл. Исполниться. Шух. І. 43.
Загрі́ти, -ся. Cм. загрівати, -ся.
Кигитка, -ки, ж. Чайка. Желех.
Лася, -сі, ж. Въ загадкѣ: дорога. Лежить лося простяглася, як устане, то й неба достане. Ном. стр. 303. № 458.  
Лупеса́ти, -са́ю, -єш, гл. Лупить, облупливать, сдирать (кожу, кору, скорлупу). Желех. Вх. Зн. 34.
Людорі́з, -за, м. Убійца, разбойникъ. Мир. ХРВ. 321.
Мизга́тися, -га́юся, -єшся, гл. Любезничать, повѣсничать. Женихався, мизгався, бісики пускав.
Обмерти Cм. обмірати.
Перегусти, -ду́, -де́ш, гл. Перестать гудѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.