Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скорбувати

Скорбувати, -бу́ю, -єш, гл. Скорбѣть. Хай батько не скорбує. Мет. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРБУВАТИ"
Буза, -зи, ж. 1) Татарскій напитокъ изъ проса. 2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато. Лебед. у. 3) Осадокъ въ жидкостяхъ.
Ві́хола, -ли, ж. 1) Мятель, вьюга. Зіма буде з віхолами та лютими морозами. Ґави сідають купами, — буде віхола. Мнж. 157. 2) Грозовая буря. Шух. І. 9.
Милости́вий, -а, -е. Милостивый. Господи милостивий. Ном. № 3544. Пані милостива! будьте ласкаві, скажить мені, що мій чоловік на чужині, як проживає. МВ. І. 49. Блаженні милостиві, бо такі будуть помилувані. Єв. Мт. V. 7.
Насі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Надергать. Такий уже з тебе возниця, — тільки настав коня. 2) Натомить дерганіемъ. Смикаючи сіно, насіпав собі руки.
Пастіве́нь, -вня́, м. Отгороженная подъ пастбище земля вблизи жилья. Черниг. у.
Підсахнутися, -нуся, -не́шся, гл. О болѣзни: пристать, прилипнуть. Уман. у.
Підстрючувати, -чую, -єш, сов. в. підстрючити, -чу, -чиш, гл. Подстрекать, подстрекнуть, подбить. А він підстрюче їх, а сам наче й не він. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Плоскуха, -хи, ж. Раст. a) Panicum Crus Galli L. ЗЮЗО. І. 130. б)гірка. Hierochloa borealis R. et Sch. ЗЮЗО. I. 125.
Розстарцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Привыкнуть къ нищенству.
Тенькання, -ня, с. = теленькання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОРБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.