Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скорбувати

Скорбувати, -бу́ю, -єш, гл. Скорбѣть. Хай батько не скорбує. Мет. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРБУВАТИ"
Бардадим, -ма, м. Крупной комплекціи человѣкъ, верзило.
Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Допекти́ Cм. допікати.
Дри́ндати, -даю, -єш, гл. О лошади: бѣжать рысью. Вх. Уг. 237.
Зари́бити, -блю, -биш, гл. Развести, напустить рыбы въ прудъ. Треба б купити пудів два риби та зарибним ставок. Могил. у.
Кефала, -ли́, ж. Кефаль.
Овсина, -ни, ж. = вівсина. Тепер треба не в овсину, а в просину шить (не рідко). Ном. № 11138.
Повинорювати, -рюю, -єш, гл. Выискать (во множ.). Та тут хоч печериці і єсть, так за бісовою дітворою не вбачиш їх: як де нагибають, так і повиморюють. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Похмаріти, -ріє, гл. безл. = похмаритися.
Сіменник, -ка, м. Дерево, оставленное при вырубываніи лѣса несрубленнымъ. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОРБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.