Вудило, -ла, с. = вудлище.
Ґузу́ля, -лі, ж. Круглая шишка. (Cм. Ґузва, ґуля). Ум. Ґузу́лька. Мат на челі ґузульку.
Зніт, -ту, м. — дівочий. Рас. Epilobium palustre.
Квашія, -шії, ж. Длинная полоса кожи. Як коняка, або инша скотина здохне, її обдеруть, шкура висохне, потім її мочать, далі воголять, складають у четверо, або й більш і надавлюють на день (не більш), а потім б'ють (ріжуть) на квашії (длинныя полосы). Черноморія. Ув. квашія́ка. Хто кому скаже брешеш, так тому од с... до потиляки вирізати на три пальці шкури квашіяки.
Книгозбір, -збо́ру, м. Библіотека. В книгозборі батька Тараса.
Підкидач, -ча, м. Подбрасыватель.
Плюсклий, -а, -е. Плоскій, сплющенный. Гречка така посмалена (од блискавки) та плюскла, що й зерна путнього ме вибереш.
Росхряпень, -пня, м. Разбитый, расколотый предметъ.
Смирніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться смирнымъ.
Циранка, -ки, ж. Порода утокъ. Ум. цираночка. Ой, на ставу, на ставочку піймав качур цираночку.
