Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скопич

Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОПИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОПИЧ"
Віспарь, -ря, м. Оспопрививатель. Полт. г. Екат. г.
Жиру́ха 1, -хи, ж. Шалунья.
Обібрати, -ся. Cм. оббірати, -ся.
Опилок, -лка, м. = обаполок. Каменецк. у.
Перечистка, -ки, ж. Дощечка, которой бьютъ пеньку, очищая отъ кострики. Сумск. у.
Повозне, -ного, с. Пошлина съ воза.
Понароджувати, -джую, -єш, гл. Народить (многихъ).
Похрумчати, -мчу, -тиш, гл. = похрумтіти.
Ужити, -ся. Cм. уживати, -ся.
Хутірський, -а, -е. Относящійся къ хутору, живущій на хуторі. Хутірська Одарка. Ном. № 14180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОПИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.