Злючий, злющий, -а, -е., Ув. отъ злий 1. Очень злой. Злючих собак держала. Дізнає злющий злої муки.
Накупува́ти, -пу́ю, -єш, гл. = накупити. Накупували вони вина всякого.
Наячати, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать (о лебедяхъ).
Перевесниця, -ці, ж. Сверстница, ровесница. Обидві вони були перевесниці.
Повитягати, -га́ю, -єш, гл.
1) Вытянуть (во множествѣ). Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили.
2) Вытащить, вынуть. Повитягали собі книжки і читают.
Пообчернювати, -нюю, -єш, гл. Сдѣлать черными (во множествѣ).
Сторожити, -жу, -жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна.
Труна, -ни, ж. Гробъ. Ой умру я, мій миленький умру: зроби мені з клан-дерева труну. Ум. трунка, трунонька, труночка. Зроблю трунку з своїх дощок і принесу.
Чех, -ха, м.
1) Чехъ.
2) Родъ серебряной или золотой старой монеты.
Чмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Проказить, шалить. Опівночі приходять парубки і лякають дівчат, перебравшися.... Дореготавшися, хлопці годі чмутувати, скидають видумки свої і в рядок сідають за стіл. Въ слѣдующ. стихахъ Макаровскаго въ значеніи: ухаживать за кѣмъ, утѣшать? Или просто: шутить? Ся голубонька тряслася, рученьки ламала.... Доня й милого забула, стогне та голосить. Говорила б, так же мови у обох немає, ледві дишуть, мов не чують, голос замірає; но Тарас — козак бувалий: взявши Харитину, чмутував; умів розважить матір і дитину.
