Гора́ння, гора́ти и пр. Cм. Орання, орати и пр.
Збі́рня, -ні, ж. Комната, гдѣ собирараются на сходку.
Ковалівна, -ни, ж. Дочь кузнеца. Оце ж тобі, ковалівно,... опівночне обнімання.
Колодиця, -ці, ж. Ступица въ колесѣ. Cм. колодка.
Обсушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обсуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Обсушиваться, обсушиться. Запрошує його в хату обсушиться і спочить.
Підскаржувати, -жую, -єш, гл. Доносить. Підскаржував на своє товариство.
Прибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. прибрати, -беру, -реш, гл. 1) Убирать, убрать, прибирать, прибрать, привести въ порядокъ; принимать, принять. Прийшовши, знайде (домівку) виметену й прибрану. А в дівчини одна хата, та й та не прибрата. 2) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить. Дівчата гарні, усі прибрані. Прибери пень, то й пень покращає. 3) Брать, взять. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. до рук прибрати. Прибрать къ рукамъ, захватить. 4) Подбирать, подобрать, выбрать то, что подходить въ пору, въ мѣру. Не прибере Харитина невістки до душі. Не прибере нічого він собі купить за тиї гроші. У тому то селі родивсь наш Г. Ф. Квітка і по сьому то селу прибрав собі надане ім'я Основ'яненко. 6. нічого не прибрав більш їй одмовити. — Ничего больше не нашелся ей отвѣтить. 73) — розуму, ума, спосіб, способу. Находить, найти способъ, додуматься, выдумать. А отаман чумацький, Товстуха, собі ума прибірає, що йому робить. Прибрали мок способу літати по воздусі. Стали ляхи способ прибірати. син прибраний. Пріемный сынъ. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, то все непевні. 5) Съѣдать, съѣсть, поѣдать. Нічого не робить, а все прибірає, що подадуть на стіл. Наїдків, напитків понастановлювала... А панночка усе прибіра, наче той горобець, хутенько й чистенько.
Проз пред.
1) Мимо. Йтимеш проз його. Іде.... проз двір.
2) Сквозь, черезъ. Процідила проз сито. Проз лійку наливала карасину і то розлила.
Тарахкотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тарахкотати.
Цісаронько, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
