Ворітця, -тець мн.
1) Ум. отъ ворота.
2) Калитка. Зачиняй ворітечка й ворітця, а не пускай Василечка молодця.
Доступни́й, -а, -е. 1) Доступный. Люде живуть доступні такі, привітні. 2) Умѣющій легко ко всякому проникнуть, втереться въ довѣріе. Се провідала та Катря, облетавши села: жінка хитра, доступная, гарна і весела; хоть до кого підлеститься і що хоче знає, тайну з серця, слово з рота, де бажа, виймає.
Киселичник, -ка, м. Сосудъ, въ которомъ приготовляется киселиця.
Мургі́й, -гія́, м. Волъ почти черной масти. Cм. смаглій.
Новоження, -ня, с. Свадьба? новолуніе? Як хто хоче, щоб свірщки в хаті не водились, то... каже: Свірщки-молодці, ходіть сюди, кличе вас місяць на новоження.
Пророк, -ка, м. = прорік. Господь.... промовляв устами святих од віку пророків своїх. Зустрічає його пророк Ілія.
Стрибкий, -а, -е. Любящій скакать, прыгать. Стрибкий, як живчик.
Цеха, -хи, ж. Значекъ, присвоенный цеху или какому либо обществу. Браття зорганизувалось у якесь товариство Кирила та Мефодія, скомпонувало собі статут і навіть має свою цеху — з литого заліза персні, на котрих сяють літери К. М. Ум. цешка.
Шататися, -та́юся, -єшся, гл. Сновать, суетиться. Шатається, як Марко по пеклу. Шаталась уранці в неділю по коморі.
Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту.
