Відступатися, -паюся, -єшся, сов. в. відступитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отходить, отойти, сходить, сойти съ дороги. Одступіться, вороги, із князевої дороги. Еней від неї одступався, поки зайшов через поріг. 2) Отступаться, отступиться, отстраняться, отстраниться. Як у сироти пшениця родила, тоді сироту родина любила, а як у сироти кукіль уродився, тоді од сироти ввесь рід одступився.
Голодити, -джу, -диш, гл. Морить голодомъ. Сам себе Семен голодить та збірає гроші на хату. Тоже. голодом голодити.
Голу́за, -зи, и пр. = Галу́за и пр.
Зави́снути и зави́сти Cм. зависати.
Затріпоти́тися, -почу́ся, -чешся, гл. Затріпоталось серденько.
Знітитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Притаиться, прижаться робко, съежиться, стараясь быть какъ можно менѣе замѣтнымъ; переносно: уничтожиться, представиться ничтожнымъ. Усякому дає дорогу, а сам знітиться тик, мов той цуцик, ускочивши в хату. Зігнувся, знітився. Він никне, мовкне, знітившись таїться, як серце кволе в нещасливій долі.
Лановий, -а́, -е́ 1) Поземельный.
2) м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б'є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Дівчата на луці гребли... Найкращая з всього села, давненько вже у яр пішла, узявши глечик, та й не має: а лановий і не шукає, мов і не бачить.
3) Полевой сторожъ. Тпрру! — став жид під коливоротом. Лановий, постогнуючи, виліз з куріня ворота відчиняти.
Підупасти Cм. підупадати.
Подія, -дії, ж.
1) Событіе. Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією.
2) Поступокъ. Кривоніс добре знав свою вину і ввочевидьки бачив, що такою подією тратив віру і силу у себе поміж товариством.
Фриґа, -ґи, ж. Дерево, длиной въ семь саж.
