Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напасати

Напаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. напасти, -су́, -се́ш, гл. Пасти досыта, напасти (скотъ). Сьогодня добре напасла корову. напасти о́чі. Вдоволь насмотрѣться. Не напасу своїх очей, на їх глядячи. Г. Барв. 294. (Пливучи) в-останнє рідними лугами й берегами, дід очі приязні пасе й не напасе. К. Дз. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАСАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАСАТИ"
Відходити 1, -джу, -диш, сов. в. відійти, -дійду, -деш, гл. 1) Отходить, отойти; уходить, уйти. Відійшли козаченьки від села за милю. Мет. 26. Треба одійти од ями, щоб гаразд її перескочити. Ном. № 13752. Було бо багато, що приходили і відходили. Єв. Мр. VI. 31. Незабаром молодий з своїми одходить до себе на обід. О. 1862. IV. 30. 2) Умирать, умереть, отходить, отойти. Твоя душечка одійшла з його поглядом. Г. Барв. 125. Также и о животныхъ: Корова заслабла та через чотирі дні й одійшла. Рк. Левиц. 3) Кончаться, кончиться. Покіль воду принесла, то й вечеря одійшла. Чуб. ІІІ. 156. Косовиця ше не одійшла. Мнж. 120. Поки одправа в церкві одійде. О. 1862. IX. 67. 4) Поправляться, поправиться, оживать, ожить. Чує Марина, що вона оживає, молодіє, одходить. Левиц. І. 67. Дуб усох, та відходить од коріня. Кіевск. у. 5) Приходить, прійти въ чувство. Поблідши, ніби неживая, упала дівка на рундук. Хоч одійшла вона, та знова зомкнула очі. Греб. 319. 6) Переставать, перестать сердиться. Иноді траплялось, що він її дуже налає..., дак послі, як одійде, пестить було її всяк. Г. Барв. 107. Также відійти від серця. Я такий, паничу, хоч який сердитий, то зараз одійду від серця свого. Харьк. 7) — кого. Бросать, бросить, покидать, покинуть кого. Спи, дитятко! Колишу тя, як мі заснеш, одійду тя, поставлю тя під липками, сама піду з козаками. — Не одходи мене, мати! хто ж мя буде колисати? Гол. ІІІ. 459.
Ґайда́рь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ. Вх. Зн. 13.
Дрімли́виці, -виць, ж. мн. Расположеніе къ дремотѣ, дремота. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки. Чуб. І. 112.
Заборо́ло, -ла, с. Забрало.
Рабувати, -бу́ю, -єш, гл. Грабить. К. ЧР. 353. Встань, пачкару, годі спати, ідуть турки рабувати; ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого, возьмуть коня вороного. Чуб. V. 1057. Один розбійник страшний розбивав, лютував, рабував. Гн. II. ИЗ.
Рапавий, -а, -е. Шероховатый, жесткій. Вх. Зн. 58.
Роспустний, -а, -е. 1) Распущенный. Федьк. Пов. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні. КС. 1882. X. 57. 2) Развратный.
Стережений, -а, -е. Осторожный. Стереженого Бог стереже. Ном. № 4296.
Схаменутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Опомниться, одуматься. Ой, Хомо, Хомо, схаменись, он скоро вже й води не стане: піди лиш, брате, подивись. Гліб. Оттут-то вітри схаменулись і ну всі драла до нори. Котл. Ен. І. 11.
Шаріти, -рію, -єш, гл. Краснѣть, рдѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПАСАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.