Відходити 1, -джу, -диш, сов. в. відійти, -дійду, -деш, гл. 1) Отходить, отойти; уходить, уйти. Відійшли козаченьки від села за милю. Треба одійти од ями, щоб гаразд її перескочити. Було бо багато, що приходили і відходили. Незабаром молодий з своїми одходить до себе на обід. 2) Умирать, умереть, отходить, отойти. Твоя душечка одійшла з його поглядом. Также и о животныхъ: Корова заслабла та через чотирі дні й одійшла. 3) Кончаться, кончиться. Покіль воду принесла, то й вечеря одійшла. Косовиця ше не одійшла. Поки одправа в церкві одійде. 4) Поправляться, поправиться, оживать, ожить. Чує Марина, що вона оживає, молодіє, одходить. Дуб усох, та відходить од коріня. 5) Приходить, прійти въ чувство. Поблідши, ніби неживая, упала дівка на рундук. Хоч одійшла вона, та знова зомкнула очі. 6) Переставать, перестать сердиться. Иноді траплялось, що він її дуже налає..., дак послі, як одійде, пестить було її всяк. Также відійти від серця. Я такий, паничу, хоч який сердитий, то зараз одійду від серця свого. 7) — кого. Бросать, бросить, покидать, покинуть кого. Спи, дитятко! Колишу тя, як мі заснеш, одійду тя, поставлю тя під липками, сама піду з козаками. — Не одходи мене, мати! хто ж мя буде колисати?
Ґайда́рь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ.
Дрімли́виці, -виць, ж. мн. Расположеніе къ дремотѣ, дремота. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки.
Заборо́ло, -ла, с. Забрало.
Рабувати, -бу́ю, -єш, гл. Грабить. Встань, пачкару, годі спати, ідуть турки рабувати; ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого, возьмуть коня вороного. Один розбійник страшний розбивав, лютував, рабував.
Рапавий, -а, -е. Шероховатый, жесткій.
Роспустний, -а, -е. 1) Распущенный. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні.
2) Развратный.
Стережений, -а, -е. Осторожный. Стереженого Бог стереже.
Схаменутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Опомниться, одуматься. Ой, Хомо, Хомо, схаменись, он скоро вже й води не стане: піди лиш, брате, подивись. Оттут-то вітри схаменулись і ну всі драла до нори.
Шаріти, -рію, -єш, гл. Краснѣть, рдѣть.