Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напастування

Напастува́ння, -ня, с. Нападеніе, прицѣпка, придирка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАСТУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАСТУВАННЯ"
А́дзимка, -ки, ж. Родъ хлѣба изъ неквашеннаго тѣста. Галиц. Вх. Зн. 1.
Ачу́, меж. = Ацю.
Вичуняти Cм. вичунювати.
Ворочати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Возвратиться. Ворочай, зятеньку, хоч не хутко. Мет. 99. 2) Возвращать. Доганяйте, ворочайте літа молодії. Н. п.
Деся́тий, -а, -е., чис. Десятый. Через деся́те-п'я́те. Съ пропусками. Ном. № 7536.
Каплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолащивать. Черниг. Желех.  
Опирь I, -ря, м. = упирь.
Пагоння, -ня, с. соб. отъ пагін.
Розшолопати, -паю, -єш, гл. Сообразить, понять, смекнуть. Ком. І. 48. Левиц. І. 313. Не розшолопав, шо то той казав. Грин. II. 60. Як я розшолопав, дак воно вийшло ось що.
Скісно нар. Наискось, вкось.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПАСТУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.