Відліпити Cм. відліплювати.
Гра́мотка, -ки, ж. Письмо. Ой напишу я грамотку, пошлю післоньки до батенька.
Дристоко́з, -зу, м. Раст. Crocus reticulatus.
Задвоя́кий, -а, -е. Двухъ родовъ. Астряби суть задвоякі: астряб великий і мавий.
Зака́шляти, -ляю, -єш, гл. Закашлять.
Кудерь, -дря, м. 1) Локонъ, кудря. Употребляется болѣе во мн. кудері и кудрі. Золотою гребіночкою кудрі росчесав. Від роскоші кудрі в'ються, від журби січуться. 2) Самый верхній кудрявый или загнутый конецъ верхушки дерева (употребляется больше въ Ум. формѣ). Ум. кудерець, кудрик, мн. кудерьки, кудречки, кудроньки. Сам верхний конецъ смереки се когутик.... Когутик закривлений се кудрик. Росте деревце тонке-високе, а на вершечку кудеревеньке, а в тім кудерці золоте крісельце. Кудерьки чеше.
П'ятнайцятий, -а, -е. . и пр = п'ятнадцятий и пр.
Сировий, -а́, -е́ 1) Сырой, влажный. Хоч сирової землі хватайсь. Сирова гіллячка.
2) Не сваренный (о пищѣ). Сирова харч. Сухомятка, сухая, но вареная пища.
3) О кожѣ: не выдѣланный. Ой я казала, що нагаєчка з паперу, а нагаєчка з сирового ременю.
4) О полотнѣ: невыбѣленный, небѣленный, суровый. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова.
5) Сирова жінка. Женщина послѣ родовъ.
Уписувати, -сую, -єш, сов. в. уписати, -шу, -шеш, гл.
1) Вписывать, вписать.
2) Списать, умѣстить писавши, уписать. Це наказали, що на воловій шкурі не впишеш.
Хотіння, -ня, с. Хотѣніе, желаніе.
