Від, од, пред. Отъ. Привів од батька коня, а від брата взяв воза. Довідавшись од почину про все. Батькові од його нічого нема. Від села до села танці та музики. Зоставсь я хлопцем од батька й од матері одинадцяти год. Ти ляжеш од комори, а я ляжу від обори, — т. е. ты ляжешь со стороны амбара и. т. д. Родительный падежъ съ від при страдательномъ причастіи переводится по-русски творительнымъ падежомъ. Земля від Бога зроблена. Був спокушуваний од сатани. Употребляется від для образованія сравнит. степени и тогда совсѣмъ не переводится. Єсть же і негіднійші від мене. Хиба ж таки я посліднійший од усіх? Од моєї Ганнусеньки кращої немає.
Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх.
Драбки́, -кі́в, м. мн. Рѣшетки, составляющія боковыя стороны телѣжнаго ящика и имѣющія видъ небольшой лѣстницы.
Образливий, -а, -е. 1) Оскорбительный.
2) Обидчивый.
Півміток, -тка, м. Мѣра нитокъ: 20, 25 — 30 пасмъ. Лянної пряжі три півмітки. Ум. півміточок.
Ревливий, -а, -е. 1) Плаксивый. Ревлива дитина.
2) Крикливый, ревущій. Ревлива корова.
Свердло, -ла, с. = свердел. Ум. свердельце.
Схоплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. схопитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Схватываться, схватиться, вскакивать, вскочить, быстро подняться. Еней з просоння як схопився. І разом схопились та до воріт. Схопилась та й побігла шляхом, а вже вечоріло й роса пала. 2) Вскакивать, вскочить на что. На коника схопився. 3) Подниматься, подняться. Схопилась велика вітряна бура.
Удиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. удертися и удра́тися, удеруся, -решся, гл. Врываться, ворваться, вторгаться, вторгнуться.
Цимбрований, -а, -е. Имѣющій цимбри́ння. Цимбрована криниця.
