Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наостанку

Наоста́нку, наоста́нці, нар. Наконецъ; въ концѣ. Може б ще я здужав наостанку віку вам заграти, голосно заспівати. ЗОЮР. І. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАОСТАНКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАОСТАНКУ"
Безбідно, нар. Безбѣдно.
Зіжда́ти, -жду́, -ждеш, гл. Подождать. Та як же мені було тебе не зіждати. МВ. (О. 1862. І. 87).
Іванова мушка, -ки, ж. Насѣк. = світун. Вх. Пч. І. 6.
Киюра, -ри, ж. Ув. отъ кий.
Од пред. см. від.
Одногніздки, -ків, м. мн. Изъ одного гнѣзда.
Пелеханка, -ки, ж. Неряха, неряшливая женщина. Угор.
Позамощувати, -щую, -єш, гл. Замостить; покрыть (во множествѣ).
Салашувати, -шую, -єш, гл. Жить въ шалашѣ. Желех.
Українщина, -ни, ж. Украинскій языкъ и литература. Знаменитий декрет про українщину стався 18 мая 1876 року. К. XII. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАОСТАНКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.