Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наостанку

Наоста́нку, наоста́нці, нар. Наконецъ; въ концѣ. Може б ще я здужав наостанку віку вам заграти, голосно заспівати. ЗОЮР. І. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАОСТАНКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАОСТАНКУ"
Абши́т, -ту, м. Отставка. Абшит дістав. Фр. Пр. 1.
Безвідходний, -а, -е. Безотлучный.
Глуп, -па, -пе = глупий. Хто скуп, собі не глуп. Ном. № 4707.
Жерлига, -ги, ж. Большая удочка.
Лизну́ти Cм. лизати.
Неощадний, -а, -е. Небережливым.
Перекосити Cм. перекошувати.
Сотенний, -а, -е. Сотенный. Приходить один сотенний осаула. Сим. 226.
Телуш! меж. = телусь. Лохв. у.
Трибушон, -на, м. Штопоръ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАОСТАНКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.