Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напиндючитися

Напиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Надуться. Нажабиться кожен, напиндючиться. Св. Л. 291.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 508.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПИНДЮЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПИНДЮЧИТИСЯ"
Бобачик, -ка, м. Раст. Gallium verum. Лв. 98.
Богувати, -гую, -єш, гл. Быть Богомъ. Шейк. Чуб. І. 235. Гол. II. 225. Ой Боже наш, Боже, а ми твої люде, над ким будеш богувать, як нас тут не буде. Грин. ІІ., 302.
Да́ча, -чі, ж. = Данина. «Годі тобі, пане куме, листи королевські держати, дай мені хоч прочитати!» — «Нащо тобі, пане куме, їх знати? ми дачі не даєм, в військо польське не йдем. АД. II. 9.
Зблякува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Поблекнуть. Біле личко не зблякує, а ні чорні брови. Гол. І. 314.
Красило, -ла, с. Красная краска. Та й купили білила, ще й чорного чорнила, червоного красила: дідам бороди білити, хлопцям пояси красити, дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. Ив. 81.
Півпарубок, -бка, м. Подростокъ, парнишка. Гайдамаки по-над яром з шляху повернули, наганяють півпарубка. Шевч. 176.
Підсилюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підсилитися, -люся, -лишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться. Оце я так підсилився, шо дали мені чарку горілки. Уман. у.
Порозвозити, -жу, -зиш, гл. Развезти (во множествѣ).
Сукроватиця, -ці, ж. Сукровица. З отрунку жене та й звідусіль сукроватиця біжить. Харьк.  
Утрунок, -нку, м. = тлунок. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПИНДЮЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.