Гірка, -ки, ж.
1) Ум. отъ гора.
2) = гирка.
Жупа́нчик, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Запоя́сник, -ка, м. Запоясный ножъ, кинжалъ. Блиснув перед очима турецьким запоясником.
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його.
На́морозень, -зня, м. = наморжень.
Перезов, -зви, ж. = перезва. Просить, шоб ви приходили в перезов. Розсунь, свате, хату великую перезов маєш.
Собір, -бору, м. Соборъ, собраніе. Діва Марія сина родила, сина родила, собір збірала.
Сторонній, -я, -є. Посторонній, чужой. Стороннії люде.
Убрести, -ду́, -де́ш, гл.
1) Войти въ воду. Первий раз ступив, по коліна вбрів.
2) Переносно: попасть въ бѣду. В таке вбрела, що ледві за рік вирнула.
Циган, -на, м.
1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло.
2) У гуцуловъ: кузнецъ.
3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. циганщина. Cм. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. голова, король — старшина, дама — писарь, валетъ — циган, десятка — десятник, шестерка — кобила. Ум. циганочок, циганчик. Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра?
