Гольо́па, -пи, ж. Задъ (у лошади).
Дру́жонько, -ка, м. Ум. отъ дружко.
Заста́ти Cм. заставати.
Кланці, -ців, м. мн. Клыки звѣрей и зубы.
Милува́ти 2, -лую, -єш, гл. Ласкать. Не цілуй, не милуй, коли хисту нема. Як де попаде чужу дитину, то вже цілує і милує. Холодок ніби лащився до лиця, милував його.
Палга, -ги, ж. Плита.
Пообклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Оклеить (во множествѣ).
Приробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приробити, -блю́, -биш, гл.
1) Придѣлывать, придѣлать. Чортинята миттю приробили йому довгенькі крила.
2) Зарабатывать, заработать. Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей. Позичив грошей та й приробив собі, як той, що талант дано йому, що у євангелії читають.
Уражати, -жаю, -єш, сов. в. уразити, -жу, -зиш, гл.
1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу.
2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити.
3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим.
4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа.
Шапкати, -пчу, -чиш, гл. Объ уткѣ: крякать. Качка шапчит.
