Бзік, -ка, м. = бузина. Вх. Лем. 391.

Дитинча́, -ча́ти, с. = Дитиня. Грин. II. 314.

Зненавидіти, -джу, -диш, гл. Возненавидѣть. Рудч. Ск. І. 138. Мати сина та оженила, молоду невістку та зненавиділа. Мл. л. сб. 236.

Нестравність, -ности, ж. Несвареніе желудка.

Повистріпуватися, -пуюся, -єшся, гл. О ткани: обстрепаться (во многихъ мѣстахъ).

Помотлятися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Помотаться, поболтаться. 2) Послоняться.

Поріднитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Породниться. Не судив Господь нам поріднитись. МВ. ІІ. 140.

Решітка, -ки, ж. 1) Рѣшетка. Желех. 2) Родъ орнамента въ украшеніяхъ деревянныхъ гуцульскихъ издѣлій (гладкой проволокой, втискиваемой въ дерево): ломаныя линіи, различно пересѣкающіяся и образующая ромбоидальныя клѣтки. Шух. І. 281. 3) Подобный предыдущему орнаментъ при раскраскѣ гончарной посуды. Вас. 184. 4) Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158, Kolb. I. 48, 49. 5) Снарядъ для coбиранія черники: родъ совка съ плоскимъ дномъ, наружный край котораго оканчивается зубьями гребня; части: дно — гребінь, бока — обруч, ручка — фіст. Шух. І. 167. 6) Собств. Решотка. Родъ полки подъ шерстобитнымь луком, на которой лежитъ разбиваемая шерсть. Седневъ, Черниг. у. Ум. решіточка. Чуб. VII. 415.

Стовктися, -вчуся, -чешся, гл. Истолочься.

Чорнобильник, -ка, м.= чорнобил. ЗЮЗО. І. 112.