Гуля́льня, -ні, ж. = Гульбище. Він був на гуляльні з нами: там було багато парубків і дівчат.
Дба́чка, -ки, ж. Пріобрѣтательница, рачительница.
Ли́ко, -ка, м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Кричить, мов з його чорт лика дере. не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. 2) Веревки (изъ лыкъ?), которыми татары въ прежнее время связывали захваченныхъ ими во время набѣга людей. Поэтому: бути в татарськихъ ликахъ — попасть въ неволю къ татарамъ. в'язати в лина. Брать въ неволю. Попереду біжить чавуш великий і грамоту султанову читає: в'язати в лика всіх, або стинати. Ум. личко. Виміняв ремінець на личко.
Ми́лини, -лин, ж. мн. Мыльная вода, остающаяся послѣ стирки. У милинах виперу катанку.
Обідній, -я, -є. Обѣдній. Та збудила мене мати в обідню годину.
Переїздом нар. Проѣздомъ. Гостював я на Вкраїні переїздом за гряницю.
Перепелячий, -а, -е. = перепеличий. Перепелячий крик.
Побродити, -джу, -диш, гл.
1) Походить въ бродъ. Побродила по воді.
2) Отправиться бродить, уйти изъ дому. Сама сь дівка побродила, що сь козака полюбила.
3) Потоптать, бродя. Походжено та поброджено вороними кіньми, то ж ходила, побродила журавочка з дітьми. Не жаль мені тої травиці, що її побродила, тільки жаль мені свого пір'ячка, що його поронила.
Похворостити, -щу, -стиш, гл. Побить хворостиной, постегать (кого).
Цуґа, -ґи, ж.
1) Узда? удила? чаше во мн. Взяла коня за цуґойки.... завела коня до стаєньки.
2) Часть ткац. станка. Cм. верстат.
3) до цуґи. Какъ слѣдуетъ, какъ должно. не до цуґи. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Ум. цуґойка.
